Сьогодні ГУРТ публікує останній з десяти рецептів успіху від громад-учасниць проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп у реалізації культурних прав: багатство у різноманітті». Цього разу презентуємо історію села Фурси Київської області.

***

У селі Фурси з часу його заснування наприкінці ХVI cтоліття мешкали винятково українці. І лише  після побудови у 30-х роках військового аеродрому і облаштування на початку 60-х в селі Правобережної геологічної експедиції тут з’явилися приїжджі фахівці. Пілоти, працівники аеродрому, геологи  одружувалися з місцевими дівчатами і осідали тут. Так громада збагатилася представниками двадцяти національностей, найбільше з-поміж яких росіян, поляків, вірмен, білорусів і ромів. Останні почали мешкати у Фурсах відносно недавно, тому не встигли повністю інтегруватися на рівні тих, хто прожив у селі не одне десятиліття.

Як кажуть, спільне подолання складнощів гартує і гуртує. Тривалий час населений пункт потерпає від низької якості питної води, що зумовлено специфікою геологічної будови і низькою екологічною культурою жителів. Саме це непросте питання і стало наріжним каменем розбудови теплих стосунків всередині громади, засобом єднання і досягнення спільної мети.

Головна ідея нашого проекту полягала в залученні усіх вразливих груп населення Фурсівської громади до вирішення спільної проблеми з питною водою. Окрім екологічного аспекту, це завдання містило в собі культурну, інформаційну і навіть фольклорну складову.

Ми створили ініціативну групу громадських активістів села, серед яких велику частину роботи взяли на себе сільський голова Микола Фурсенко, член виконкому, головний геолог експедиції Вячеслав Павлюк, заступник директора школи з виховної роботи Софія Шевченко, вчитель біології, керівник Дитячої громадської екологічної організації «Кам’янка» Ольга Сідало Яківна та інші.

З 2013 року ми розпочали практичну частину нашого проекту. Спільними зусиллями національних меншин, громадських організацій, школи і керівництва села вдалося розчистити і упорядкувати декілька джерел та криниць і провести заключний Фестиваль чистої води.

Особливу увагу під час реалізації проекту ми приділили представникам ромської народності, а також старшому і підростаючому поколінню. Разом із розподілом обов’язків і, як наслідок, відповідальністю, яку кожен активіст узяв на себе, спільна праця допомогла відкритися людям і почути один одного. Це і міжкультурний контакт, і зв’язок між поколіннями.

Головним досягненням проекту для себе ми визначили залучення до широкої культурно-екологічної діяльності дітей. Віримо, що, здобувши такий досвід, у майбутньому вони стануть активними творцями власного безпечного соціального і екологічного середовища.

«Об’єднання культурних і екологічних заходів стало головною новизною для мене. Участь у проекті надала мені можливість поспілкуватися і побачити, як інші батьки спілкуються зі своїми дітьми. Для мене особисто важливим було не лише взяти участь у святі та конкурсах, а й подивитися на виступ моєї донечки поруч із іншими дітьми. Такі заходи важливі для громади села, бо згуртовують всіх, дають можливість культурно відпочити», – представниця общини ромів Заріна Марковська.

 

Публікація підготовлена в межах проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті» (2011-2014 рр.), що впроваджувався Ресурсним центром ГУРТ (Україна) у партнерстві з Фондом громадянського суспільства та партнерства (Вірменія) і Центром розвитку НУО (Вірменія) за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах програми «Культура» та спрямований на розвиток культурного різноманіття й підтримку культур національних меншин через посилення спроможності органів місцевого самоврядування та державної влади, ОГС, керівників культурних установ у місцевих громадах України та Вірменії. 

 

Comments are closed.

Проект впроваджується Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу.